Волинський палац графині Чацької в селі Бископичі
Продовжуємо знайомити наших читачів із історією втрачених волинських палаців. Нижче мова піде про палац, який знаходився в селі Бископичі (інша можлива назва Бискупичі) на Волині. Також, варто зазначити, що на Волині є інші села з такою назвою, але не варто плутати, зараз цей населений пункт можна відшукати на мапі під назвою село Бережанка Горохівського району Волинської області.
Перша письмова згадка про село Бископичі належить до 1545 року, вона пов’язана із люстрацією (описом) волинських земель.
Відомо, що власниками населеного пункту у XV та XVI ст. були родини землевласників Козіків, Збаразьких та Чарторийських.
У першій половині XVIII ст. Бископичі переходять у руки графів Чацьких. Далі, за родинним заповітом 1818 року, землі перейшли у власність Анєли Чацької (померла у 1855 р.) та Беати Потоцької. Після смерті Анєли Чацької у середині ХІХ ст. новою власницею маєтку та палацу стає Ядвіга Чацька, одружена за Юзефом Кашовським. Їхній син Зигмунт Богумір Кашовський був останнім власником маєтку та палацу в Бископичах. Він народився у 1876 році, а помер після Другої світової війни.
Точної дати появи першого палацу в Бископичах невідомо. Проте він вже там існував, коли туди на початку ХІХ ст. переїхала Анєля Чацька. Найчастіше в джерелах можна зустріти датування XVIII ст., проте, можливо, палац з’явився тут і раніше. Історикам та краєзнавцям потрібно буде ще пошукати підтвердження чи оскарження цього факту. Відомо, що коли нова власниця заселилась, то перший палац був одноповерховий, точніше сказати, це був палацик. Він був зведений у формі прямокутника. Ліва сторона будівлі мав фундамент
відносно нижчий від того, який був із правої частини будівлі. У правій частині будинку була господарська частина та кухня. В будівлі було два симетричні ганки, які можна було побачити з фасаду.
У ХІХ ст. власники палацу вирішили його реконструювати, тоді правий ґанок розібрали, замість нього звели простору веранду. Можливо після змін зникла симетрія, але стало більш зручно, адже веранда стала одним із найулюбленіших місць відпочинку та прийому гостей. Будинок був покритий високим гладким дахом із ґонтом. Проте нова власниця, графиня Чацька, все ж хотіла розбудувати палац і зробити його стильним і більшим, адже незначні реконструкції не влаштовували її.
Для важливої справи був запрошений один із кращих того часу італійський архітектор Енріко (Генрик) Марконі (1792-1863). Він свого часу спроєктував палаци в Смордві, Острожці, Бужанах на Волині.
У добірці ілюстрацій можемо побачити його авторські планування, які були виконані на замовлення графині Чацької для Бископичів. Вони відносяться до 1833 року. В коментарях до планів архітектор писав, що це оновлення будинку, галереї та оранжереї. Також, відповідно до креслень, повинна була з’явитись нова неготична вежа, яка мала стати «родзинкою» палацу, проте ці плани лишились лише на папері… Вони не були втілені в життя. Палац залишився оригінальним і лише із незначними реконструкціями до 1939 року. На жаль, невідомо, яким був інтер’єр палацу. Проте, є відомості, що в дизайні кімнат використовувались меблі в стилі ампір. В колекції палацу була потужна бібліотека рукописів та книг, яка нараховувала 4000 томів. Також популярним тоді було колекціонування порцеляни та скульптур із бронзи, цих скарбів в палаці теж було вдосталь. На жаль, бібліотека палацу була розграбована військовими в роки Першої світової війни. Сам палац був знищений в роки Другої світової. Відомо, що будівля від початку була оточена стильним англійським парком із рідкісними рослинами. Тетяна Яцечко-Блаженко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Перша письмова згадка про село Бископичі належить до 1545 року, вона пов’язана із люстрацією (описом) волинських земель.
Відомо, що власниками населеного пункту у XV та XVI ст. були родини землевласників Козіків, Збаразьких та Чарторийських.
У першій половині XVIII ст. Бископичі переходять у руки графів Чацьких. Далі, за родинним заповітом 1818 року, землі перейшли у власність Анєли Чацької (померла у 1855 р.) та Беати Потоцької. Після смерті Анєли Чацької у середині ХІХ ст. новою власницею маєтку та палацу стає Ядвіга Чацька, одружена за Юзефом Кашовським. Їхній син Зигмунт Богумір Кашовський був останнім власником маєтку та палацу в Бископичах. Він народився у 1876 році, а помер після Другої світової війни.
Точної дати появи першого палацу в Бископичах невідомо. Проте він вже там існував, коли туди на початку ХІХ ст. переїхала Анєля Чацька. Найчастіше в джерелах можна зустріти датування XVIII ст., проте, можливо, палац з’явився тут і раніше. Історикам та краєзнавцям потрібно буде ще пошукати підтвердження чи оскарження цього факту. Відомо, що коли нова власниця заселилась, то перший палац був одноповерховий, точніше сказати, це був палацик. Він був зведений у формі прямокутника. Ліва сторона будівлі мав фундамент
відносно нижчий від того, який був із правої частини будівлі. У правій частині будинку була господарська частина та кухня. В будівлі було два симетричні ганки, які можна було побачити з фасаду.
У ХІХ ст. власники палацу вирішили його реконструювати, тоді правий ґанок розібрали, замість нього звели простору веранду. Можливо після змін зникла симетрія, але стало більш зручно, адже веранда стала одним із найулюбленіших місць відпочинку та прийому гостей. Будинок був покритий високим гладким дахом із ґонтом. Проте нова власниця, графиня Чацька, все ж хотіла розбудувати палац і зробити його стильним і більшим, адже незначні реконструкції не влаштовували її.
Для важливої справи був запрошений один із кращих того часу італійський архітектор Енріко (Генрик) Марконі (1792-1863). Він свого часу спроєктував палаци в Смордві, Острожці, Бужанах на Волині.
У добірці ілюстрацій можемо побачити його авторські планування, які були виконані на замовлення графині Чацької для Бископичів. Вони відносяться до 1833 року. В коментарях до планів архітектор писав, що це оновлення будинку, галереї та оранжереї. Також, відповідно до креслень, повинна була з’явитись нова неготична вежа, яка мала стати «родзинкою» палацу, проте ці плани лишились лише на папері… Вони не були втілені в життя. Палац залишився оригінальним і лише із незначними реконструкціями до 1939 року. На жаль, невідомо, яким був інтер’єр палацу. Проте, є відомості, що в дизайні кімнат використовувались меблі в стилі ампір. В колекції палацу була потужна бібліотека рукописів та книг, яка нараховувала 4000 томів. Також популярним тоді було колекціонування порцеляни та скульптур із бронзи, цих скарбів в палаці теж було вдосталь. На жаль, бібліотека палацу була розграбована військовими в роки Першої світової війни. Сам палац був знищений в роки Другої світової. Відомо, що будівля від початку була оточена стильним англійським парком із рідкісними рослинами. Тетяна Яцечко-Блаженко
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Історик
Показати IP
17 Січня 2021 15:50
Не знав про такий палац.
Оля
Показати IP
20 Січня 2021 00:36
Захоплююча історія пам'ятки, яку не зберегли.
Валя
Показати IP
25 Січня 2021 12:12
Знайшла монети з архітектурними пам'ятками України https://auction.violity.com/search/result?auction_id=1979&query=%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8+%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&show_type=1&phrase=1, от би і палац графині викарбували на одній з монет, хоч його й нема давно
У Луцьку за зберігання психотропів оштрафували електрика
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
У Луцьку запрацює система автоматичного моніторингу реалізації Стратегії розвитку громади
Сьогодні 17:04
Сьогодні 17:04
У Луцькому районі відремонтували два мости
Сьогодні 16:08
Сьогодні 16:08
У голови Волинської ОВА – новий перший заступник
Сьогодні 15:12
Сьогодні 15:12
У центрі Луцька молодики жорстоко побили хлопця
Сьогодні 14:16
Сьогодні 14:16
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.